Прямуємо до блакитного океану


У далекому 1991 році ,16 серпня ,Микола Олександрович Фролов, начальник міськуно в той час ,і Лідія Прокопівна Ричагова,завідувачка Ленінського районного відділу освіту м.Запоріжжя,представляли мене колективу середньої школи №30 .”Колективу “ у цей відпускний час було не більше 20-25 осіб,але саме ця зустріч врізалася в пам’ять більше,ніж зустріч з колективом в повному складі.Школа була раніше знана в місті.Та й до мене очільниками в ній були люди , які потім  зробили непогану кар’єру: Людмила Петрівна Островська керувала гуманітарною сферою в місті,Олена Іванівна Ульянова стала спочатку начальником міського,а потім й обласного управління освітою.Одним словом,Особистості.Куди там мені! Отже напередодні мого представлення я,звичайно,ніч не спала,й думала,що я скажу людям.Повертаючись з боку на бік,шукала ідею,бо чомусь мені здавалося,що я повинна зробити щось своє,нове! (Зараз веду заняття для керівників шкіл з теми “Інноваційний менеджмент “,осмислюємо,як керувати впровадженням інновацій.Але чомусь в жодній лекції не веду мови про те, як інновація народжується в голові амбітного новопризначеного директора...Треба буде до цієі думки звернутися..).Отже ідея моя дивно відзначалася “ новизною”: школа для всіх.Майже як славнозвісний “всеобуч”! Але є декілька деталей: навколо знаходилися спеціалізовані школи з вивченням англійськоі мови №31,французської- №50, багатопрофільна школа № 62… Кожний з цих закладів освіти мав своє обличчя,свій контингент.Отже ідея була новою для тієі соціокультурноі ситуації,в якій опинилася школа № 30 на той час: кращі діти мікрорайону вступали до престижних шкіл.Таким чином,високими освітніми результатами "тридцятка" не відзначалася.Наповнюваність почала знижуватися Говорячи сучасною мовою менеджменту ,я шукала ще незайняту нішу освітніх послуг,в яких мало потребу населення мікрорайону: школа ,яка дасть можливість самореалізуватися кожній дитині.Власне,потребу щось змінити,відчували,як я потім дізналася,й вчителі школи. Зауважу, підсвідомо я застосувала стратегію “ блакитного океану”,яка пропонує замість конкуренції на ринку вже відомих ідей ,знайти ідею, яка не використовується конкурентами.З випередженням подій відзначу: стратегію було обрано вдалу( хоч і не усвідомлено), вона дала чудовий результат,отримала підтримку серед багатьох науковців ,котрі допомагали “ плисти блакитним океаном” нашому закладу. Про це у наступних публікаціях. А зараз повернемося до подій 16 серпня 1991 року.
Знайшли якось щось непогане сказати про мене М.О.Фролов та Л.П.Ричагова ( як я розумію,це було непросто,бо що можна було гарного сказати про ІНСПЕКТОРА районного відділу освіти?).І ось слово мені...Вистраждана ніч,ніби- то знайдена ідея...Вимовила:" ШКОЛА ДЛЯ ВСІХ"..Пролетіло повз.. Ніхто навіть не звернув уваги на цю мою фразу..Пішли..От вам і стратегія..Зараз розумію,чому сталося саме так:я сама не знала,як конкретно ця ідея має реалізовуватися!
Ми поплили “блакитним океаном”.У нас все вийшло.Як це було,я ще розповім.
А зараз про стратегії червоних та блакитних океанів.Терміни зі світу бізнесу.Але в умовах   цілком природних конкурентних відносин закладів освіти ,та навіть у пошуках на власному життєвому шляху, використовувати ці стратегії було б доцільно.Стратегія "червоного океану"- це вибір поля жорсткої конкуренції, битви за споживача у вже  відомих галузях.Наприклад,в освіті зараз це битва за те, який заклад освіти в мікрорайоні стане академічним ліцеєм,або, в ОТГ, опорним закладом освіти.Це битва за те,щоб залишилися методичні кабінети тощо.Отже є звичні межі уявлення про успішний  розвиток закладів та установ освіти,і ми вступаємо в бій за успіх в цих межах.Це,як кажуть,” чревато”, бо можна не тільки програти,а й “ загинути”. Блакитна вода океану червоніє від крові,яка ллється у битві за статус,престижність,контингент тощо..
У блакитному океані спокійно: ви знайшли ідею,яка не зачіпає конкурентів,бо у них інша ідея,їм невідома ваша.За попит на освітні послуги,тут не б’ються,цей попит створюється.Ну скажіть,якщо ваш заклад не стане академічним ліцеєм,залишиться гімназією,хіба він втрачає можливості пошуку ?Ось сайт каталогу “ Альтернативні школи Украіни”/http://osvitanova.com.ua/posts/125Які ідеї!А скільки ще невідомих! І вони всі ваші! Бо процес пізнання є нескінченним!
Отже пливемо до блакитного океану!
Далі буде.

Виходимо за межi.



Неможна викопати яму в іншому місці, риючи одну й ту ж яму глибже.


Одного разу Мурашка зустріла на лісовій стежині Стоногу, яка весело і безтурботно бігла їй назустріч. Мурашка запитала Стоногу, - "Як ти так вправно переставляєш усі свої 40 лапок? Як тобі вдається так легко і швидко рухатися"?. Стонога на хвилинку замислилася і... не змогла більше зрушитися з місця"!

Так і ми, автоматично здійснюємо певні дії, а якщо задуматись, як і чому вчиняємо саме так, впадаємо у фрустрацію.Один з варіантів пояснення - діємо за шаблоном,не замислиючись.
У відомому творі  «Їжак і Лисиця » Ісайя Берлін розділив світ на  « їжаків » та « лисиць» . Хитра лисиця знає багато всього різного і постійно винаходить плани, як зловити їжака.  Лисиця розумна , швидка та моторна . Їжак , навпроти , неповороткий і весь день зайнятий пошуком їжі. Їжака не цікавить складність світу він знає одне і головне – при небезпеки потрібно згортатися в кулю. Інше не важливо і занадто складно.
Мова у цих байках йде про шаблони та стереотипи в нашому житті. Це не погано. Уявіть собі, як би нам щодня, щохвилини потрібно було вирішувати, як вчинити! Стереотипи фільтрують інформацію, яка до нас надходить, скорочують час на прийняття рішень, надають нам можливість захищати свій "Я-образ".
Стереотип- це спосіб розв'язання рутинних задач за шаблоном, який склався або під впливом інших, або внаслідок наших дій в минулому. Шаблони- готові ідеї (наїзджена колія). Наш носоріг -це результат стереотипу, стандарту, шаблону нашого мислення. Але якщо ми зустрічаємось з якоюсь новою, нестандартною проблемою, стереотипи або не працюють, або виводять на хибний шлях.
Жодна проблема не вирішується на тому рівні, на якому вона виникла, потрібен “вихід за межі”:за межі звичного, за межі минулого досвіду. Ми всі маємо “формулу успіху” в минулому. Але коли ситуація заходить у глухий кут , ця формула не допоможе, бо це інші умови, інші часи, інша проблема!
Щоб створити інноваційну формулу успіху, припиніть робити те, що ви робите (перш ніж почати нове,треба звільнитися від старого),зійдіть з накатаноі колії!Навчить мозок рухатись іншими коліями! Це дарує нам нові шанси і нові шляхи розвитку, здатність знаходити вихід навіть  у безнадійній ситуації.
Як відмовитись від стереотипів ? Эдвард де Боно ( автор методики 6 капелюхів) пропонує:
1.Сумніватися. І як можна більше!(це від мене).
2.Шукати альтернативи. Як правило, рішень проблеми буває декілька.
3.Використовувати нові ідеї. У 1910 році Ф.Кертін, сидячи в депресії в отелі, маючи тільки ножиці та папір, винайшов паперову склянку! На цьому він заробив більше мільойона!
Ще декілька порад:
-Пам’ ятайте: стихійне мислення- це мислення за шаблоном. Розв’язання нестандартних проблем є складним процесом і йому треба вчитися.
-Шукайте незвичайне у звичайному!
-Придумуйте кожен день по одній ідеї,записуйте їх (навіть  найбільш фантастичні), аналізуйте час від часу, може вони вам допоможуть у деяких питаннях.
-Бульте впевнені в собі: адже креативна людина ризикує майже завжди!
До речі,зараз в деяких закладах освіти звертаються до курсу “ Дизайн мислення“. При чому тут дизайн? Шукайте, взнаєте!

Рекомендую:Э.Боне.Серьезное творческое мышление. (он- лайн):https://psy.wikireading.ru/34938
А ще можна пройти он- лайн курс”Дизайн- мислення для інновацій”:
https://courses.prometheus.org.ua/courses/course-v1:Prometheus+DTI101+2017_T3/about

ЯКОГО ВИ КОЛЬОРУ?



Автор теоріі спиральноі динаміки Клер Вільям Грейвз(1914-1986) сформулював дивну модель системи людських цінностей. Відомий американський психолог після тривалого дослідження відзначив,  що більшість людей в своєму розвитку проходять через певні стадії, причому деякі проходять далі, а деякі «застряють».Ці стадіі уявляють собою спираль, яка умовно передає  сходження за ієрархією цінностей: від нижчих (виживання) до вищих (глобальна свідомість).
Учні К.Грейвза додали кожному оберту спиралі кольору, і ось світ має різнобарвну модель, яка застосовується науковцями, політиками, педагогами, менед-жерами,бізнесменами і передає етапи розвитку як людства,так і організаціі, а також окремоі особистості. Динамічна спираль К.Грейвза є дуже популярною у сучасному менеджменті: мовайде про те, що змінювати
( розвивати) організацію можна тільки на основі зміни цінностей. Зараз є дуже популярною ідея " бірюзовоі" організаціі. Звичайно, теорія спиральноі динаміки К.Грейвза не є бездоганною, але вона демонструє прагнення до ідеалу як в розвитку людства,так і в розвитку окремоі організаціі та окремоі людини. Крім того, вона яскрава,красива та цікава.Умовно за кольорами закріплено певні цінності: бєжевий (найнижчий) -виживання; фіолетовий-крівна єдність; червоний-сила, боротьба; синій-правила, закон; помаранчевий- можливості, успіх; зелений - гармонія, мир, злагода, взаємодопомога; жовтий-системність, дослідження, відкриття; бірюзовий -глобальне мислення, відмова від ієрархічної моделі управління, самоуправління, проектне управління. Визначитися із кольором своєї організації та зі своїм особисто можна за допомогою тестів он-лайн. Хочу попередити, що не всі вони якісні та доступні. Один із найбільш вдалих я пропоную нижче.


Пройдіть тест за посиланням:https://shkolazhizni.ru/test/?id=66&q=5%23test_q 


/

Ризик-менеджмент


Ризик - це подія, яка може відбутися з певною мірою вірогідності, а також певною мірою може негативно вплинути на досягнення мети діяльності організації. Загалом, в ризик-менеджменті мова йде про визначення величину ризику та стратегії реагування на нього. Наприклад, може  наступити  подія з низькою вірогідністю, але з великим впливом: ви домовилися з фірмою про постачання обладнання, але вам повідомляють, що фірма перестала випускати таку  продукцію. Може бути й навпаки:вірогідність подіЇ висока, а вплив низький: вірогідність ризику, що хтось з колективу захворіє під час роботи над проектом велика, а вплив на результат не є дуже великим.У ризиків є цікава особливість: упродовж певного періоду вони змінюють або вірогідність, або ступінь впливу,або й те, й інше.
     5 кроків ризик- менеджменту.
Крок 1.Планування управління ризиками. Залучається вся управлінська (або проектна) команда.Можна залучити експертів.Планування здійснюється зазвичай за одним із шаблонів(можна знайти в інтернеті).Приблизно так:
Сутність ризику
Вірогідність(від %до 100%)
Ступінь впливу
Стратегія реагування






Крок 2.Ідентифікація ризиків.Мозковий штурм:які ризики має досягнення мети діяльності. Головна задача:визначити як можна більше можливих ризиків,  широке коло ризиків, не аналізуючи їх.
Крок 3. Якісний аналіз.Аналізуємо ризики за вірогідністю та впливом.Для цього можна використати світлофорну матрицю.
Якщо вірогідність низька,ступінь впливу низька або середня,це є зелена зона,або зона незначних ризиків.Обираємо стратегію прийняття або спостереження, але пам’ятаємо,що ризики млжуть змінювати позиції на матриці.Тому не ігноруємо ризики зеленої зони, а спостерігаємо за ними.Червона зона- зона критичних ризиків: ретельно обираємо стратегію реагування на них. На ризики, які опинилися у жовтій зоні, реагуємо не впершу чергу:  тоді, коли є час та ресурси.


В
І 
Р 
О 
Г
І 
Д 
Н 
І 
С 
Т 
Ь

висока






середня






низька







низький
середній
високий


В        П      Л      И    В



                       
Крок 4.План реагування на ризики. Обираємо одну з чотирьох класичних стратегій реагування на ризики: ухилення ( доводить можливість  ризику до нуля), передача( передає вплив ризику до  іншим суб`єктам,наприклад,страховій кампанії), зниження (знижує або вірогідність, або ступень впливу), прийняття ( спостереження).
Крок 5.Контроль за ризиками.Як пам'ятаємо, ризики можуть мігрувати, змінювати позиції на світлофорній матриці.Тому потрібно ще на першому етапі домовитись зі своєю командою,з якою періодичністю ви будете контролювати впливи ризиків.Також потрібно відстежувати,як виконуються плани реагування.
Запропонована методика є дуже простою, але ефективною.Використовуйте методику «5 кроків» та ефективно управляйте ризиками!



Вікно Джохарі

Вікно Джохарі уявляє собою символічне зображення людини та розділяється на 4 зони:
1.Відкрите Я( те , що знаю про себе я та всі оточуючі).
2.Приховане Я( те,що знаю про себе я, але не знають оточуючі).
3.Сліпе Я( те,що знають про мене оточуючі,але не знаю я).
4.Невідоме Я( те, що невідоме про мене ні мені,ні моєму оточенню).
Методика роботи з Вікном Джохарі.       
Спочатку необхідно описати себе прикметниками зі списку, а потім запропонувати виконати те ж саме своїм друзям і колегам. Наприклад: Веселий, Дорослий, Уважний, Мужніий, Гордий, Дружній, Довірливий, Дбайливий, Залежний, Невитриманий, Замислений, Сором’язливий, Розсудливий, Знаючий, Ідеалістичний, Винахідливий, Мрійливий,Неохайний, Мудрий, Надійний, Різкий, Напружений, Незалежний, Нервовий, Обережний, Дотепний, Відважний, Чуйний, Допомагаючий, Розуміючий, Відданий, Гнучкий, Радісний, Розслаблений, Раціональний, Релігійний, Скромний, Слабкий, Складний, Безжалісний, Цілеспрямований,Зібраний, Співчутливий, Спокійний, Спонтанний, Щасливий , Талановитий, Тихий, Впевнений, Розумний, Наполегливий, Хоробрий, Чутливий, Нестриманий, Щедрий,Інтравертний, Екстравертний, Енергійний,Несамостійний,Самодостатній (доповніть список).
Далі беремо аркуш паперу, ділимо його вертикально навпіл і горизонтально навпіл. Вийде чотири «вікна» (частини). У ліве верхнє ( «Відкрите Я») пишемо ті слова, які є і в власному списку, і серед опитаних друзів. У ліве нижнє ( «Закрите Я») – слова, які є тільки у власному списку. У праве верхнє («Сліпе Я») – слова, які є тільки в списку оточуючих вас людей .У праве нижнє («Невідоме”-слова,яких немає ані у власному списку,ані у списку оточуючих).
            На допомогу можна використати наступні запитання.
1.Відкрите Я ( відоме про мене як усім,так і мені).
Заповнюючи це поле таблиці, спирайтеся на такі питання:
За які якості мене люблять і поважають оточуючі?
Що мені в собі подобається?
Які риси характеру я легко проявляю в спілкуванні?
Які у мене є корисні і добрі звички?
Постарайтеся написати не менше 10 своїх якостей.
2.Приховане Я ( відоме про мене мені,але невідоме іншим).
Виявити приховану зону допоможуть такі запитання:
Які свої звички я приховую від оточуючих?
Що я хотів би змінити в собі?
Які риси свого характеру я соромлюся проявляти з малознайомими?
Тут достатньо 4-5 пунктів.
3.Сліпе Я( відоме про мене оточуючим, але невідоме мені).
Задайте собі питання:
Які поради я часто чую від оточуючих, але ігнорую їх?
З якими реакціями я стикаюся? На яку рису мого характеру так реагують люди?
Якими особистісними якостями наділені мої близькі друзі? Чи є вони у мене?
Тут також потрібно написати 4-5 характеристик.
4.Невідоме Я ( невідоме про мене ні мені,ні оточуючим).
Опорні питання для невідомої зони:
Який талант, вміння або здатність я хотів би мати, але ніколи не пробували розвинути їх?
Якими могли б бути ці якості, якщо виходити з вже відомих мені  особистих характеристик?
Як би я повів себе в екстремальній ситуаціі?
В даному  “віконці” достатньо трьох пунктів.
Робота з вікном Джохарі полягає в тому, щоб зробити світлими і зрозумілими для себе всі чотири поля, а головне - максимально розширити першу зону за рахунок інших. 

Ця робота може зайняти все життя: переводячи якісь якості із сліпої або невідомої зони у відкриту, ми завжди зможемо виявити нові, на які раніше не звертали увагу.
            Вікно Джохарі - відмінний спосіб навчитися міняти свій характер, спираючись на об'єктивну оцінку власної особистості.
            Врешті, можливо, й не обов'язково щось кардинально змінювати. Головне - пізнати і прийняти себе, враховуючи сильні і слабкі сторони.